La Finlande et la Norvège ont appelé Poutine en Ukraine, avec l’accord de Kyiv
Les présidents finlandais Alexander Stubb et le Premier ministre norvégien Jonas Gahr Støre ont parlé au téléphone avec Volodymyr Poutine le 27 octobre, après avoir coordonné les thèmes avec Kyiv. Cette initiative, préparée en secret pendant plusieurs mois, visait à renforcer la participation européenne aux négociations sur la fin de la guerre. Støre a toutefois déclaré que l’échange ne l’avait pas convaincu de la volonté de Poutine de conclure un accord de paix.
L'essentiel
- Alexander Stubb et Jonas Gahr Støre ont parlé avec Volodymyr Poutine pendant environ 90 minutes le 27 octobre.
- Le président Volodymyr Zelensky a'approuvé l’initiative après avoir coordonné les thèmes avec Kyiv.
- Stubb et Støore ont transmis à Poutine la position de l’Ukraine sur les négociations futures.
- Les deux dirigeants ont ensuite informé Zelensky du déroulement de la conversation.
- Støre a déclaré que la discussion ne l’avait pas convaincu de la volonté de Poutine de conclure un accord de paix.
- L’appel a provoqué une forte division entre les alliés nordiques et les États européens sur la politique à adopter envers Moscou.
Pourquoi c’est important
L’appel montre que une partie de l’Europe cherche à peser directement sur le processus de paix plutôt qu’à en demeuer spectatrice. Il a toutefois accentué la division sur la question de savoir qui doit représenter l’Europe et si le dialogue avec Moscou peut réellement contribuer à mettre fin à la guerre. La transmission directe de la position ukrainienne constitue un élément important de cette initiative.
Ce qui s’est passé
Pendant plusieurs mois, Alexander Stubb et Jonas Gahr Støre ont préparé en secret un appel à Volodymyr Poutine. Après la réunion d’Oslo du 20 octobre, ils координали avec Kyiv les sujets à aborder, отримали підтримку Володимира Зеленського та передали Путіну позицію України щодо майбутніх переговорів. Після розмови вони повідомили Зеленського про її перебіг. Під час розмови сторони по черзі зачитували підготовлені позиції. Стабб і Стьоре назвали дзвінок продовженням зустрічі в Осло, де намагалися відновити взаємодію між Україною, США та європейськими учасниками мирного процесу.
Ce qu’en disent les sources ukrainiennes
Українські матеріали наголошують, що теми розмови та позицію для Путіна узгоджували з Києвом, а після дзвінка Стубб і Стьоре доповіли Володимиру Зеленському про результати. Це підкреслює прагнення скандинавських лідерів передати Україну безпосередньо Путіну та захистити її інтереси в переговорах, де США домовлялися з Москвою. Водночас дзвінок показав, що європейські держави не мають спільної позиції щодо прямого спілкування з Кремлем.
Ce qu’en disent les sources internationales
У міжнародному контексті дзвінок пов’язують із відновленням прямих контактів Дональда Трампа з Путіним, припиненням американської фінансової допомоги Києву та участю Стівена Віткоффа в контактах із Москвою. Стьоре оцінив Путіна як раціонального співрозмовника, але вважає, що його готовність до мирної угоди не підтверджена. Європейські лідери, які прагнуть говорити з Путіним безпосередньо, стикаються з позицією Крістена Міхала, котрий відкидає посередництво ЄС.
Là où les récits divergent
Європейські уряди розходяться щодо того, хто має представляти Європу на майбутніх переговорах і чи сприяє пряма взаємодія з Путіним встановленню миру. Окремо суперечним є повідомлення про історичну «лекцію» Путіна: європейські чиновники заперечували її, а Стьоре не підтвердив.
Contexte
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому на початку 2025 року він поновив прямі контакти з Путіним і припинив фінансову допомогу Києву. Переговорний процес перейшов під вплив його адміністрації, а європейські лідери побоювалися, що домовленості США та Росії не врахуватимуть інтереси ЄС, України та інших партнерів. На тлі цього Стабб і Стьоре кілька місяців готували власний канал прямого контакту з Москвою.